Зазвичай люди дарують квіти в якихось особливих випадках, бажаючи підкреслити свою увагу до приймаючого подарунок. І не обов’язково потрібен привід для вираження своїх почуттів. Квіти все скажуть самі, треба тільки уважно поставитися до вибору букета, враховуючи, кому і з якого приводу вони будуть вручатися. Давайте уявимо собі ситуацію, коли доречно і навіть необхідно дарувати квіти, і постараємося не помилитися у своєму виборі квітів.
Значення кількості квітів у букеті
Почнемо з того, що якщо в букеті менше десяти квітів, то їхня кількість повинна бути непарна, оскільки саме непарні числа наділяють букет позитивною життєвою енергією і гармонією. Мовою квітів і у цифр є секретне значення. Так що будьте уважними.
1 квітка – Ти все, що в мене є!
3 квітки – Хочу поїхати з тобою на край світу.
5 квіток – Я тебе люблю!
7 квіток – традиційно дарують в день заручення.
9 квіток – Я тебе поважаю як друга.
10 квіток – Хочу що-небудь для тебе зробити.
11 квіток – Ти мій друг.
12 квіток – Нам важко, але думаю, все буде добре.
13 квіток – Я ненавиджу і зневажаю тебе!
14 квіток – Ти все, що в мене є!
15 квіток – Ти заслужив мою вдячність і повагу.
Айстра – символ смутку й печалі.
Братки – з часів середньовіччя вважалися квітками Святої Трійці (у темномій плямі середини квітки християни бачили трикутник, який зображає три лики Святої Трійці, і порівнювали його з всевидячим оком;). У багатьох інших країнах, наприклад в Англії, їх дарують коханим жінкам як признання в любові, символ вірності і відданості.
Волошка – свідоцтво делікатності, витонченості, внутрішнього благородства.
Гвоздика червоного кольору за часів Великої французької революції була емблемою прихильників короля: її колір був зловісним, нагадував колір пролитої крові. Дівчата дарували невеликі букети яскраво-червоних гвоздик юнакам, які йдуть на війну. Вважалося, що це допоможе їм повернутися з перемогою. За часів Наполеона вважали, що ця квітка зберігає життя, оберігає від випадкової кулі. Тому солдати дбайливо зберігали на грудях ці квіти.
Зараз, як правило, червона гвоздика говорить про гарячі почуття.
Біла гвоздика говорить про довіру, є свідченням тихого смутку, печалі, туги.
Гвоздика жовта – ненависть, презирство.
Гвоздика махрова – визнання таланту.
Жоржина – вираз вдячності, подяки.
Гіацинт – веселий настрій, бажання пожартувати.
Жасмин – ніжне освідчення в коханні, схиляння.
Ялина – багатство, розкіш.
Камелія – внутрішнє благородство, скромність.
Латаття з найдавніших часів була символом краси і красномовства. За давньою легендою ця квітка виникла з тіла чарівної німфи, яка загинула від любові і ревнощів до Геркулеса, який залишився до неї байдужим.
Конвалія – знову здобута свобода.
Лілія – символ Франції, на гербі цієї країни зображені три перехрещені лілії, які символізують милосердя, правосуддя і співчуття. У цій країні лілію вважали проявом вищої міри благовоління й поваги.
Білу лілію з найдавніших часів вважали символом невинності і чистоти. Стародавні єгиптяни прикрашали ними тіла померлих молодих дівчат. У Луврі до цих пір зберігається саркофаг з молодою єгиптянкою, у якої на грудях лежить лілія. У Стародавньому Римі білі лілії вважалися квітами витонченості, багатства і розкоші, а також символізували надію. Лілію зображали на монетах.
Християнська традиція зробила лілію символом невинності і цнотливості. Пресвяту Діву в багатьох католицьких країнах зображували в оточенні гірлянд з лілій.
Лілія біла – невинність, юність, чеснота.
Лілія водяна – умиротворення, спокій.
Лілія блакитна – благородство душі.
Лілія жовта – гординя.
Лотос – життєвий досвід і мудрість.
Маргаритки в багатьох католицьких країнах вважали квітками Пресвятої Діви Марії. Існує давня легенда, згідно з якою одного разу вночі, коли дівчинка Марія дивилася на всіяне зорями небо, вона побажала, щоб ці чудові зірки перетворилися на земні квіти. У цю ж мить зірки відбилися в блискучих крапельках роси, і на наступний день земля була всіяна білими квіточками, схожими на зірки. Квіти так сподобалися дівчинці, що вона попросила називати їх квітами Марії. У стародавній Німеччині маргаритки приносили в жертву богині любові Фрейе. У середні століття лицар, кохана якого погоджувалася віддати йому своє серце, зображував на своєму щиті маргаритку. Зараз маргаритку вважають символом невинності.
Мімоза – скромність, сором’язливість.
Нарцис білий – свідоцтво покірності.
Нарцис жовтий – символ егоїстичності, підвищеної самооцінки.
Незабудка говорить сама за себе. Символізує прохання пам’ятати, не забувати. Ця квітка також є символом туги, емблемою вірного кохання між дружиною і чоловіком, відданості. Ця квітка в період середньовіччя служили постійним нагадуванням про Бога.
Орхідеї – свідчення поваги.
Півонія – у багатьох країнах символ пристрасної любові, в деяких країнах означає сором.
Пролісок – надія на краще.
Жовта троянда можете “сумніватися” в щирості кохання.
Червона троянда таємно “зізнається” у палких почуттях.
Бузок – ніжна романтична любов.
Тюльпан – взаємність.
Фіалку в більшості європейських країн вважають символом невинності, скромності, сором’язливості. Згідно стародавній східній легенді, вона з’явилася з сліз вдячності Адама, які він проливав, коли архангел Гавриїл пробачив його. У Древній Греції фіалку вважали символом смутку і смерті. Тому цими квітами прикрашали смертне ложе і могили молодих дівчат.
Фіалка біла – чисті помисли, романтичні мрії, платонічна любов.
Фіалка синя – взаємна захоплення, взаємна симпатія.
Хризантема в нашій свідомості міцно пов’язана з Японією. У цій країні зображення цієї квітки помістили на національний прапор і монети. Вища нагорода називається орденом Хризантеми. Восени в Японії відзначають свято цвітіння хризантем, під час якого японці підносять один одному чашечки саке з подрібненими пелюстками хризантем. Це є побажанням довголіття. У багатьох європейських країнах хризантеми вважаються символом скорботи, смутку. З них складають букети для похорону.